Компетентнісний підхід до організації роботи

творчих учнівських об’єднань у закритому грунті

навчально-дослідної земельної ділянки Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

                                                                                Дубініна С. Б., завідуюча відділом

                                                                           Сумського міського центру

                                                                           еколого-натуралістичної творчості 

                                                                            учнівської молоді

 У зв’язку зі зміною методологічних парадигм вивчення природничих наук, зростання ролі біології у вихованні в учнів екологічної культури особливого значення набуває оновлення змісту біологічної освіти.

Біологічна освіта має сприяти вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини; розвитку у школярів ключових компетенцій, що потребує сучасне життя. Одним із найважливіших шляхів поліпшення якості освіти є забезпечення її практичної спрямованості, переорієнтація цілей освіти на особистість школяра, підготовку його до активної участі в житті суспільства [5]. Саме тому посилюється роль позашкільних навчальних закладів у наданні учнівській молоді якісної біологічної освіти.

Виховання працелюбності в учнів, формування цивілізованих господарів землі та забезпечення умов реалізації їхніх індивідуальних здібностей і талантів є однією з вимог Державної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.) [2].

Одним із шляхів реалізації цього завдання є організація діяльності творчих учнівських об’єднань на навчально-дослідних земельних ділянках (НДЗД). НДЗД – це те робоче місце для вихованців, де в процесі практичної дослідницької роботи вони можуть навчитися спостерігати, самостійно проводити дослідження, творчо вирішувати ряд освітніх завдань [4].

НДЗД Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЦЕНТУМ) є потужною базою для проведення теоретичних та практичних занять, передбачених навчально-виховними програмами гуртків; організації дослідницької і природоохоронної діяльності. Робота на ній сприяє ознайомленню вихованців з основами аграрного виробництва; виховує любов до праці і допомагає у виборі майбутньої професії.

Загальна площа НДЗД ЦЕНТУМ складає 5601 м². З урахуванням місцевих умов і можливостей на земельній ділянці розташовано такі відділки: квітково-декоративний (1250 м²), дендрологічний (2440 м²), зоолого-тваринницький (690 м²), відділ лікарських рослин (200 м²), плодово-ягідних культур (370 м²), овочевих культур (500 м²), колекційний відділок (100 м²), парниковий комплекс (50 м²), теплиця (625 м²) [3].

Теплиця у закладі виконує роль об’єкту, на базі якого діти навчаються вирощувати квітково-декоративні та овочеві рослини. Належним чином організована навчально-виховна робота в теплиці дає змогу проводити на високому науково-методичному рівні дослідження, практичні роботи за навчальними програмами з ботаніки, загальної біології, екології та програмами профільних творчих учнівських об’єднань еколого-натуралістичного напряму, зокрема з квітникарства, кактусівництва. Це єдине в області місце, де зібрано унікальну колекцію кімнатних рослин, що налічує близько 500 видів – вихідців з пустель, тропіків і субтропіків. З них 100 видів – тропічні та субтропічні рослини, представлені родинами: лілієцвітні, ароїдні, амарилісові, бромелійові, папоротєві, бегонієві, гаснерієві тощо. Серед них є екзотичні рослини, що викликають підвищений інтерес у дітей та квітникарів-аматорів: псевдорантемум, тетрастигма, брунфельзія, пахіподіум тощо. Сукулентна флора представлена 100 видами листових сукулентів і 300 видами кактусів. Це літопси, юкки, агави, аріокарпуси, неочіленії, ореокактуси, астрофітуми, клейстокактуси, фаукарії тощо.

Запорукою успішного функціонування теплиці ЦЕНТУМ є співпраця з комунальним підприємством «Зеленбуд», тепличними господарствами ВАТ «Сумське науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» та Сумського національного аграрного університету, ботанічним садом Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.

Маючи потужну матеріальну базу та незвичайну колекцію рослин закритого ґрунту, педагоги закладу основним своїм завданням вбачають формування компетентної особистості.

Актуальність застосування компетентнісного підходу в позашкільній освіті визначається необхідністю формування компетентностей особистості, її сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей, навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації.

Застосування компетентнісного підходу в сучасній освіті досліджували українські вчені Н.М. Бібік, О.В. Биковська, Л.С. Ващенко, О.І. Локшина, О.І. Пометун, О.Я. Савченко. Зокрема у працях О.В. Биковської йдеться про методологічну сутність компетентнісного підходу в позашкільній освіті, що полягає у визначенні чотирьох ключових компетентностей: пізнавальної, практичної, соціальної та творчої [1].

Пізнавальна компетентність забезпечує оволодіння поняттями, знаннями, розширює науковий світогляд особистості та спрямована на оволодіння учнями системи знань з основ природничих наук, зокрема в галузі квітникарства. Під час гурткових занять, екскурсій, практикумів вихованці розширюють знання з квітникарства, кактусівництва, засвоюють нові поняття, опановують сучасні технології вирощування кімнатних, тепличних і ґрунтових рослин, ознайомлюються з умовами вирощування рослин різних екологічних угрупувань, їх біологічними особливостями, систематикою тощо. Педагоги вміло поєднують теоретичні знання з практичними формами роботи, що дає змогу перевірити на практиці рівень засвоєння дітьми знань, спонукає їх до активної пізнавальної діяльності. Учні вчаться міркувати, логічно мислити, аналізувати, порівнювати, розв’язувати нестандартні завдання. 

Важливою складовою навчання у творчих учнівських обєднаннях, які працюють у теплиці, є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Метою цих форм роботи є повторення, поглиблення, розширення та узагальнення знань, набутих вихованцями в процесі самостійного виконання різних задач.

Формування практичних умінь і навичок забезпечує практична компетентність. Маючи постійний контакт із живою природою, юннати набувають знання, уміння і навички практичної натуралістичної, науково-дослідницької та природоохоронної діяльності, беруть участь у виконанні завдань різноманітних всеукраїнських конкурсів «Галерея кімнатних рослин», «На кращу НДЗД», акції «Парад квітів біля школи», «Юннатівський зеленбуд», «Дослідницький марафон», «Юний дослідник». Навчально-творча діяльність дітей здійснюється в тісній співпраці з науково-дослідницькими установами та організаціями. Про результативну діяльність вихованців свідчать доглянуті ділянки, газони, квітучі клумби на території закладу та в місті, колекція рослин закритого грунту; високі показники участі у міських, обласних і всеукраїнських конкурсах. Про свої досягнення юннати розповідають на сторінках місцевих засобів масової інформації, висвітлюють під час телепередач та радіорепортажів.

Творча компетентність у змісті еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти забезпечує набуття досвіду власної творчої діяльності з екології, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу. Творча компетентність спрямовується на формування досвіду взаємовідносин людини з природою, умінь проведення самостійних наукових досліджень. Особлива увага приділяється розвитку дослідницьких, творчих здібностей, системного, просторового та логічного мислення, творчої уяви, фантазії. Тематика досліджень, що виконують юні натуралісти, досить різноманітна. Цікавими та результативними є дослідження умов цвітіння цибулинних у зазначений час (вигонка), розмноження різними способами кактусів і сукулентів, вплив передпосівного обробітку насіння на його схожість, вивчення впливу біотичних та абіотичних факторів на розвиток рослин закритого ґрунту, вивчення впливу стимуляторів росту на процеси укорінення тощо.

Активна переорієнтація української освіти на європейські та світові стандарти, надання можливості учневі здобути якісні функціональні знання зумовила перехід на профільне навчання в старшій школі. Основна ідея профільної школи – формування компетентної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, професійного та життєвого самовизначення й подальшої максимальної самореалізації, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, застосовувати здобуті знання в життєвих ситуаціях. Профільне навчання забезпечує диференціацію освіти, створює оптимальні умови для виявлення нахилів, розвитку інтересів і здібностей кожного учня, має на меті забезпечити глибшу підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувалися стійкі інтереси і здібності [5].

Складовою профільного навчання є профорієнтаційна робота. Під час занять у творчих учнівських об’єднаннях вихованці знайомляться з професіями квітникаря, квітникаря–аранжувальника, ландшафтного дизайнера та агронома.

Систематизована дослідницька діяльність учнів старших класів – членів НТУ закладу, спрямована на розвиток їх інтересів до поглибленого вивчення дисциплін природничого циклу (природознавство, біологія, екологія тощо), сприяє соціалізації особистості. Практичний досвід роботи підтверджує, що саме дослідництво формує стійку мотивацію старшокласників до продовження навчання в секціях Сумського територіального відділення МАН України та вищих навчальних закладів, зокрема у Сумському національному аграрному університеті (спеціальності «Агрономія», «Садово-паркове господарство»), Сумському державному університеті, Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка (природничий факультет).

Соціальна компетентність забезпечує розвиток екологічної і трудової культури, досягнення високого рівня освіченості та вихованості, емоційний, фізичний, інтелектуальний розвиток, а також, формування кращих особистісних рис (відповідальність, працелюбство, самостійність), ціннісного ставлення до себе та інших, вміння працювати в колективі.

Досвід педагогічного колективу Сумського міського центру еколого - натуралістичної творчості учнівської молоді засвідчує, що впровадження компетентнісного підходу в процес навчальної та дослідницької діяльності вихованців сприяє розвитку їх креативних здібностей, підвищує їх творчу активність, розширює складові професійно-творчої компетентності педагогів.

Література

1.       Биковська О.В. Позашкільна освіта: теоретико-методичні основи: монограф. – К.: ІВЦ АЛКОН, 2008. - 336 с.

2.       Державна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. № 896.

3.       Звіт про роботу Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді у 2010 році. – Суми: ЦЕНТУМ, 2010.- 109 с.

4.       Методичні засади реалізації пріоритетних напрямів експериментально-дослідницької діяльності (з досвіду роботи еколого-натуралістичних центрів України): Виробничо-практичне видання. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 468 с.

5.       Методичні рекомендації щодо вивчення біології, екології та природознавства в 2011-2012 н.р. // www.mon.gov.ua.