ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СУМСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ  ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО МІКРОСОЦІУМУ В МІСТІ

Бур’ян Олена Миколаївна,

завідувач відділу екології та краєзнавства

Сумського міського центру еколого-

натуралістичної творчості учнівської молоді

Останнім часом поінформованість, обізнаність людей про екологічні проблеми значно зросла. Але зараз важливо не продовжувати висвітлення екологічних проблем, а сконцентрувати всі зусилля на пошуки шляхів їх вирішення, оскільки активне включення людини у природні процеси зумовило реальну загрозу існуванню навколишнього середовища. Охорона природи повинна стати усвідомленою потребою кожної людини.

Серед цілого спектра визначень сутності поняття «екологічна освіта», що застосовуються сьогодні в науково-педагогічній літературі, найбільш функціональним є таке: екологічна освіта - це неперервний процес засвоєння цінностей і понять, які спрямовані на формування умінь і стосунків, необхідних для осмислення й оцінки взаємозв’язків між людьми, їх культурою і навколишнім середовищем, що передбачають розвиток умінь приймати екологічно доцільні рішення і мають на меті засвоєння відповідних правил поведінки  в навколишньому середовищі. [3].

Цей процес охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Проте її центральною ланкою є школа, оскільки саме в шкільні роки формування особистості відбувається найбільш інтенсивно. Саме тому у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях підкреслюється, що екологічна освіта це творчий процес, безпосередньо пов’язаний з розвитком, самоутвердженням і самовираженням особистості.

Школа і позашкільний навчальний заклад є тими інститутами  суспільства, які найбільше можуть впливати на формування особистості, виховувати у дитини почуття відповідальності за свою поведінку в природі, сприйняти себе невід’ємною часточкою живого на планеті Земля.

В аспекті означеного вище взаємозв’язок формальної (шкільної) і неформальної (позашкільної та позакласної) системи екологічної освіти підростаючого покоління забезпечує сприятливі умови формування різнобічно розвинутої в екологічному розумінні особистості. [3].

Позакласна діяльність більшою мірою пов’язана з місцевими екологічними умовами, які мають життєво важливе значення для громади, членами якої є самі школярі. Лише за умови інтеграції шкільної та позашкільної екологічної освіти можна досягти бажаного освітньо-виховного ефекту у формуванні екологічної культури школярів. [2].

Основи екологічної культури мають формуватися в сім’ї й далі розвиватися у дошкільному закладі та в школі. Але, на жаль невелика кількість годин, відведених на вивчення екології на уроках, не може дати дітям ґрунтовних знань з цієї науки, та й далеко не всі вчителі приділяють цій проблемі достатньо часу. У зв’язку з цим надзвичайно велика роль у розвитку екологічної освіти й виховання дітей і молоді відводиться позашкільним навчальним закладам, які значною мірою організовують екологічну освіту. Саме вони виховують у дітей мотивації здорового способу життя, формують природоохоронне світосприйняття та екологічну етику, і саме перед ними, з урахуванням сучасної складної економічної та екологічної  ситуації в країні, постає важливе державне завдання – забезпечити підростаюче покоління поглибленими знаннями про  навколишній світ, залучити дітей та молодь до практичної екологічної діяльності зі збереження та відновлення природної спадщини України.

Для формування в дітей певної системи екологічних знань Сумський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді використовує різні форми  роботи. Традиційна форма  - гурткова, у процесі якої діти засвоюють наукові основи взаємодії природи і суспільства, оволодівають необхідними знаннями, практичними вміннями та навичками.

ЦЕНТУМ працює відповідно до Концепції неперервної екологічної освіти й виховання, залучаючи до роботи дітей всіх вікових категорій – від дошкільнят  до абітурієнтів. Але найбільша кількість дітей залучається до екологічної роботи через масові заходи, всеукраїнські та регіональні, які організовуються і проводяться у закладі.

Дітей наймолодшого віку (дошкільників і учнів початкової школи) можна вважати найбільш придатним об’єктом для екологічного виховання, що позитивно впливає на формування особистості. [1].

Так, для найменших, проводяться міська екологічна гра «Екомобіль» (2010), екологічні акції «Пташина їдальня» (2012), «Годівничка» (2013).

Учасники гри заочно подорожують  в «Екомобілі» по місту Суми, а після  подорожі вони відповіли на запитання: «За що природа нашого міста може подякувати мені, а за що посварити?». Представлені на конкурс портфоліо дитячих робіт показали, що діти бачать негаразди в довкіллі, пропонують шляхи їх вирішення на своєму рівні.

Велика робота проводиться в рамках екологічних акцій «Пташина їдальня» та «Годівничка». Творчі конкурси (малюнків, віршів, на кращу модель годівнички) та проведена практична природоохоронна робота показали, що діти не байдужі  і готові допомагати птахам пережити важку зимову пору, що сприяє  вихованню дбайливого ставлення до тварин.

За ініціативою ЦЕНТУМ організовано проведення міського екологічного конгресу «Краса Землі в твоїх руках». Мета його – залучити та зацікавити учнів до вирішення екологічних проблем міста шляхом проведення практичної, пошукової або дослідницької діяльності. У роботі конгресу постійно беруть участь більше 25 навчально-виховних закладів міста. Програмою передбачено роботу у секціях: «Екологія та краєзнавство», «Антропогенний вплив на довкілля», «Біорізноманіття та його збереження», де проходить захист пошуково- дослідницьких робіт учнів та засідання круглого столу.

З кожним роком рівень робіт зростає, вони мають практичну  направленість і присвячені актуальним проблемам сьогодення – вивчення якості питної води, спалювання сухої трави та листя, забруднення повітря,  заповідних територій нашої області тощо.

На круглому столі працюють керівники делегацій – вчителі біології шкіл міста - обговорюють питання екологічного виховання та освіти підростаючого покоління, педагоги обмінюються досвідом, презентують педагогічні знахідки. Традиційно запрошуються на круглий стіл представники державних установ - Державного управління екології та природних ресурсів у Сумській області, відділу екології та енергозбереження Сумської міської ради, науковці СумДУ, СНАУ, представники громадських організацій.

Організація та проведення такого масштабного заходу, як міський екологічний конгрес дало змогу активізувати дослідницьку та пошукову роботу у навчальних закладах.

З метою зацікавлення учнівської молоді до активних дій по збереженню середовища існування, до активного способу життя, що в свою чергу позитивно вплине на здоров’я дітей, у травні – червні 2008 та 2012 років реалізований освітній проект «Екологічні розвідники». Він проходив у два етапи. Під час першого етапу учасники провели пошукову роботу на тему: «Моніторинг екологічного стану пришкільної території», тобто виявили на території своєї школи  (в радіусі 1 км) небезпечні об’єкти і пояснили, в чому полягає їх негативний вплив.

Результати проекту виявили, що багато навчальних закладів розташовані поряд з небезпечними об’єктами, зелена зона цих закладів  не відповідає спеціальним вимогам. А найголовніше те, що на шляху до школи та додому діти можуть потрапити в ситуації, які загрожують здоров’ю та життю.

Пошуковими загонами представлені звіти з фотографіями, описом та пропозиціями, що треба зробити, щоб усунути ці негативні моменти та картосхеми території навчальних закладів, на які нанесені всі виявлені небезпечні об’єкти. За результатами цих досліджень спільними зусиллями створена «Карта екологічних небезпек міста Суми», яка знаходиться у холі ЦЕНТУМ.

Свою обізнаність у теоретичних питаннях та володінні практичними навичками з охорони природи, основ безпеки життєдіяльності, спритність та логіку учні змогли продемонструвати під час ІІ етапу заходу – навчально-тренувальної гри, яка відбулася на території закладу.

Результати проекту мали широкий розголос. «Карта екологічних небезпек м. Суми» була передана у відділ екології та енергозбереження Сумської міської ради, а пропозиції, які давали діти по покращенню екологічної ситуації, надруковані у місцевій пресі. Радує те, що діти не тільки пропонували заходи, а й виявили бажання брати участь у конкретних практичних справах - в озелененні вулиць міста, розчистці берегів річок та інше.

ЦЕНТУМ здійснює значну просвітницьку роботу через екскурсійну діяльність. Протягом року проводиться близько 200 оглядових екскурсій по музеях хліба та краєзнавчо-етнографічному,  живому куточку, акваріумному комплексу, виставковому кабінету відділу декоративно-ужиткових мистецтв, кабінетах квітникарства, навчально-тваринницькій фермі. Тільки під час таких екскурсій ЦЕНТУМ відвідує кілька тисяч учнів дитячих дошкільних закладів, шкіл міста та області, студентів вищих навчальних закладів. Діти знайомляться з живими об’єктами, спілкування з ними викликає не тільки позитивні емоції, а ще й зацікавленість.

На території ЦЕНТУМ розташований  об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення  «Ботанічний сад «Юннатівський» (рішення Сумської міської ради від 28.10.2009 р. № 3141-МР, рішення Сумської обласної ради п’ятого скликання від 25.10.2010 р.). Екологічна стежка з одноіменною назвою – теж цікавий екскурсійний об’єкт. На дев’яти зупинках проводиться навчальна, дослідницька, природоохоронна, науково-просвітницька робота.

Особливий інтерес викликає в учнів екскурсія по «Алеї первоцвітів», на якій ростуть близько 16 видів місцевих та інтродукованих видів рослин. Серед них є і занесені до Червоної книги України – підсніжник складчастий, сон трава, півонія тонколиста.

Продовжує роботу, створений у 2005 році інформаційно-ігровий еколого-натуралістичний лекторій «Людина і природа». Його слухачами є учні навчально-виховних закладів. У цікавій і доступній формі він знайомить дітей з елементарними правилами поведінки в природі, на вулиці, з глобальними та регіональними екологічними проблемами, мова йде про правила харчування сучасної людини та інші. Деякі заняття  супроводжує виступ агітбригади.   Наведу кілька тем лекторію: «Чому ялинки плачуть?», «Екологія і наші дні – це цікаво знать, чи ні?», «Зиму як прожить пернатим», «Подорож у країну Грибарію» та інші. Заняття лекторію відбуваються не тільки на базі ЦЕНТУМ. Обласна наукова бібліотека, обласна організація Українського Товариства охорони природи - наші надійні партнери у пропагандистській діяльності. На їх базі відбуваються заняття лекторію, слухачами якого є і студенти Сумських  коледжів.

Гарний приклад інтеграції  школи і ПНЗ - учнівське лісництво «Паросток», яке працює понад 16 років і створене  трьома організаціями: ЦЕНТУМ, ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5, ДП «Сумське лісове господарство».

У гуртках «Юні лісівники» основного рівня навчається близько 100 учнів 4-10 класі ЗОШ № 5 м Суми. Для роботи підрозділу обладнані два навчальні кабінети - при ДП «Сумське лісове господарство» та ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5.

Велика увага приділяється організації та проведенню практичної діяльності учнів під час гурткових занять - близько 50 % навчального часу,відводиться на практичну роботу яка відбуваються  на закріпленій  ділянці лісу, у дендропарку, на шкілці рослин та екологічній стежці. На території ЗОШ № 5, ДП Сумський лісгосп прокладена екологічна стежка «Стежина дитячого добра». На маршруті проводиться  пропагандистська, роз’яснювальна, практична робота –  екскурсії для різних вікових груп учнів, дослідження, моніторинг та спостереження за живими об’єктами, природоохоронні акції та операції, пізнавальні ігри та інше.

Вихованці лісництва активні учасники Всеукраїнської акції Державного комітету лісового господарства України «Майбутнє лісу у твоїх руках», головна мета якої –  підвищення рівня усвідомлення школярами ролі та значення лісу в житті людини. Щороку проводяться масові заходи, конкурси на кращий малюнок та твір на тему «Людина і ліс», лекції, виставки, трудові акції, екскурсії до сувенірного цеху лісгоспу та столярну майстерню, до служби охорони лісу Сумського лісгоспу.

Така база дає змогу проводити дослідницьку роботу. Вона направлена на виявлення кращих термінів посіву, висадки, черенкування, укорінювачів для лісових та декоративних культур (туї, самшиту, ялівцю). Співпраця з ДП «Сумське лісове господарство» у проведенні дослідницьких робіт дає високі результати. Кілька років підряд вихованці учнівського лісництва займають призові місця на конференціях, зльотах як обласного, так і всеукраїнського рівнів.

Отже, взаємозв’язок позашкільної та шкільної екологічної освіти - це неперервний освітній процес, у якому форми і методи роботи різні, а мета –

 одна: різнобічна підготовка громадян, здатних визначати, розуміти й оптимально вирішувати екологічні та соціально-економічні проблеми регіонів проживання на основі наукових знань процесів розвитку біосфери, здорового глузду, загальнолюдських досвіду і цінностей.

На державному рівні реалізація цього процесу залежить від багатьох чинників. А на рівні міського позашкільного навчального закладу це: залучення до співпраці не тільки вчителів природничого напрямку, а й вихователів груп продовженого дня, педагогів ДНЗ, проведення широкої просвітницької роботи у місті, співпраця з громадськими природоохоронними організаціями,  залучення науковців вищих навчальних закладів до проведення дослідницьких та пошукових робіт, щоб спрямувати сили дітей у правильне русло і вивести дослідження на більш якісний рівень.

Література.

1. Вербицький В.В. Екологія: Школа і позашкілля. Взаємодія школи та громадських організацій у вихованні ціннісного ставлення школярів до природи  - Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2004.
2. Дрібноход М.І. та інші. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою: [Кол. моногр.] / М.І. Дрібноход, Ф.В Вольвач, С.Г. Іванко. – К.: МАУП, 2000.
3. Пустовіт Г.П. екологічна освіта учнів у позашкільних закладах: стан та перспективи. Екологічна освіта та виховання: досвід та перспективи. – Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ: Центр екологічної освіти та інформації, 2001.